Медіа-година до Дня Героїв Небесної Сотні
відеозапис День Героїв Небесної Сотні
Сьогодні ми у глибокій скорботі низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто боровся за честь, правду і гідність і віддав своє життя за нас з вами.
Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.
Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою і рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. На Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об’єднали українська земля та бажання жити у вільній країні.
Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати право жити.
І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались…
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану, і заради чого пожертвувала своїм життям “Небесна Сотня”. А так все починалося.
відеозапис Пам’яті Героям Небесної Сотні
Горить свіча і пам’яті сльоза,
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса,
Майдан Героїв з почестю ховає.
Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю
В його садах довічно проживати,
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.
Небесна сотня білих журавлів,
Душа, яких летить під небесами,
Ніхто із Вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами…
Сьогодні туга душу розпина,
Багато з вас в коханні не признались,
Надворі скоро втішиться весна,
Чому ж її ви, хлопці, не діждались?..
Горить свіча і пам’яті сльоза,
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса,
Героїв Україна пам’ятає..
Слава Україні!
Героям Слава!
відеозапис Ангели Майдану
Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок, тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі, ті, для кого “справедливість”, “гідність”, “свобода”, “Україна” були не просто словами, а сенсом їх життя.
10 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ “Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Відтепер щорічно 20 лютого по всій Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян в боротьбі за свої права.
Ми вшановуємо пам’ять Героїв України, Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за нашу рідну землю, за Україну.
Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми з вами, мав свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної Сотні.
Майдан ридав, а сотня в небо йшла,
Один за одним наче янголята.
Тут, на землі прощались матері,
А в небі зустрічала Божа Мати.
Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,
Земля змішалась з кров’ю і сльозами.
Ридали всі: і рідні, і чужі,
І кров текла із серця, наче з рани.
Летіли тихо, хоч земля тряслась,
Хоч небо поливало їх сльозами.
Лиш ангел колискову їм співав
На тій дорозі, що веде до мами.
Летіли тихо, хоч майдан ридав,
Як ті пташки летіли в небо раннє.
Востаннє хтось дитину цілував,
І сам не вірив, що це все востаннє.
Боліли рани та вже не болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло.
Один за одним шикувались в ряд,
Героїв сотня в небо полетіла.
21 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав Указ про присвоєння Героям Небесної Сотні звання Героїв України.
відео “Воїни Світла“
Минає 10 років від трагічних подій на Майдані. Але, на превеликий жаль, Небесною Сотнею не закінчилися біль і страждання України, проклятий ворог хоче розділити нашу землю, змінити історію, знищити українську націю.
Кремлівська влада не хоче бачити єдиною, сильною і, головне, Європейською нашу державу, і тому вона постачає великий арсенал зброї для сепаратистів на Сході України, щоб порушити територіальну цілісність України.
відеоролик “Білі лебеді у небесах”
Наші солдати, якими сьогодні гордиться весь народ, ніколи не дозволять здійснитися путінським планам. Бо в їхніх серцях горить вогонь любові до рідної землі і велика віра в перемогу.
Захищаючи рідну землю від ворога, вони віддають найдорожче – своє життя.
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
відеоролик “Мамо, не плач. Я повернуся весною…”
Біль стискає і серце, і груди
За тих, що у вічність пішли,
Імена їх народ не забуде
У безсмертя вони відійшли.
А так їм хотілося жити
У вільнім і ріднім краю,
Промінчику сонця радіти
І мрію здійснити свою.
Та ні, не судилось їм жити,
Бо кат обірвав їм життя,
Та свободу не можна убити.
Немає цьому вороття.
То ж будьмо ми гідні героїв
І пам’ять про них збережем.
Нам не треба пролитої крові,
Та за свободу ми далі підем.
У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви – її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами – ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: “Іди, дитино,
За щастя України, бо вона – єдина”.
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
Але ж душа! Душа Героя – вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчина, наша пам’ять не загине,
Як і омріяні тобою – воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози – бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках – ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде: “Слава Україні!”, – над ланами.
Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присвячується.
відеоролик Героям Майдану
Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні та всім воїнам АТО, в т.ч. нашим землякам, які поклали своє життя, захищаючи незалежність і майбутнє нашої Батьківщини.
Герої не вмирають! А живуть в наших душах, торкаються струн нашого серця.
Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
(запалюється свічка)
Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони будуть жити в нашій пам’яті!
(хвилина мовчання.)
відео Олександр Пономарьов “Заспіваймо пісню за Україну”
Студенти, які брали участь в заході:
101 група: Богдан Захар, Морщ Даніела; 121 група: Кравченко Валерія;
203 група: Дяденчук Микола, Пицан Максим; 251 група: Горбатюк Дарія, Давидов Денис;
252 група: Семистрок Ярослав, Томчай Віталіна.
Заступник директора з ВР Інна ШЕЛАР